Крістіна Нестерчук (Крістіна Мілтон), 34 роки
Художниця-ілюстраторка із Запоріжжя, багатодітна мама та письменниця. Починала творчий шлях з ілюстрування дитячих казкових самвидав-збірок («Великоднє Пташеня», «Сім днів до Купала», «Зимосвята»). Цього року відходить від дитячої ілюстрації, і тепер її роботи можна буде побачити у збірці оповідань «Брунатні Історії» та в нашому «Путівнику Химерними Світами». Як письменниця вона засвітилася у збірці «Криваві стежки», а інші її тексти можна знайти на платформах Аркуш та Букнет.
1. Крістіно, твій шлях починався зі світлих та добрих дитячих казок (“Великоднє Пташеня”, “Зимосвята”). Як і чому ти вирішила змінити вектор і перейти до темних, химерних та містичних світів?
Темні і містичні світи мені подобалися завжди, і прагнення малювати зображення з моторошним загадковим вайбом в мене було постійно. Просто так трапилося, що запит на той час був саме в дитячій ілюстрації. І зізнаюся чесно, мені доводилося налаштовуватися так само на милі дитячі ілюстрації, як і перемикатися з них до більш серйозних сюжетів.
2. Чи складно було психологічно та технічно перелаштуватися з малювання милих персонажів на моторошні чи серйозні образи для дорослої аудиторії?
Технічної сторони роботи я не боюся, всі важливі моменти обговорюються на етапі скетчу і, якщо завдання максимально детальне, то я впевнена в результаті. Психологічно складніше, бо з милими персонажами я почуваюся впевнено, знаю чого від мене чекають і це в якійсь мірі вже зона комфорту. Робота над ілюстраціями з іншим емоційним забарвленням хвилююча для мене, бо є певні побоювання і страхи не виправдати очікувань.
3. Розкажи про свої роботи для “Брунатних Історій” та нашого «Путівника химерними світами». Який настрій ти прагнеш передати через ці ілюстрації?
Моя задача — передати саме той настрій, який закладає кожен автор. Ілюстрація має підсилити твір, доповнити його, можливо підсвітити символізм, закладений в ньому.
4. Ти виступаєш як ілюстратор “Путівника”. Як ти бачиш загальну візуальну концепцію нашого альманаху?
Одразу так важко дійти до чогось остаточного, адже на концепцію впливають багато чинників. Я маю ознайомитися з творами, почути думку всієї команди, що працює над створенням альманаху, відчути загальний настрій і т.д. Вже розумію, що це масштабна робота і я в передчутті чогось епічного.
5. В альманасі чотири стовпи: жахи, фантастика, містика та темне фентезі. Який з цих напрямків візуалізувати тобі особисто найцікавіше, а який — найважче?
Я люблю виклики, тому те, що здається найскладнішим, буде одночасно і найцікавіше проілюструвати. І з цих чотирьох стовпів саме жахи і фантастика викликають в мене такі змішані почуття. Жахи — через емоційну складову, яку я маю передати. Натомість фантастичні ілюстрації складні суто з технічної точки зору.
6. Як ти взаємодієш із текстами авторів? Тобі потрібна повна творча свобода, чи ти любиш узгоджувати деталі зовнішності персонажів і локацій із самими письменниками?
Коли є повна свобода, це звісно не обмежує мою фантазію, але завеликий простір для дій збиває з пантелику і я витрачаю багато часу на вибір епізоду для ілюстрації, що не дуже добре, коли є обмеження в часі.
Комфортніше працювати, коли знаєш чого від тебе чекають: є детальне ТЗ, я прочитала історію, знайома з персонажами і розумію контекст сцени. Хоча були випадки, коли я мала лише опис персонажа або короткий уривок тексту.
7. Що найскладніше у зведенні ілюстрацій до різних оповідань у єдиний стилістичний стрижень книги?
Нескладно зрозуміти, яка спільна тема обʼєднує оповідання, не складно виконувати ілюстрації в одному стилі і в одній техніці. Головна складність в комунікації з авторами. Є ті, кому подобається все і не треба жодних правок (або їх не багато), а є ті, хто на етапі скетчу задоволений, а вже коли робота майже готова хоче змінити 80% ілюстрації.
8. Крістіна Нестерчук — малює, а Крістіна Мілтон — пише. Як ці дві іпостасі співіснують в одній людині? Вони допомагають чи конкурують за час?
Конкурують. Зараз я більше ілюстратор, ніж письменник.
9. Чи допомагає тобі власний письменницький досвід краще “читати між рядків” тексти інших авторів під час створення ілюстрацій?
Я розглядаю тексти більше як читач і не завжди можу зрозуміти глибину авторського задуму, на жаль. Тому комунікація з автором важлива при створенні ілюстрації.
10. Чи є в планах створити повністю авторський проєкт: книгу, яку напише Крістіна Мілтон, а проілюструє Крістіна Нестерчук? У якому жанрі це було б?
Звісно хотілося б проілюструвати свої романи, і може колись я це таки зроблю. Та поки я для себе малюю рідко.
11. Ти — багатодітна мама. Робота ілюстратором, та ще й письменництво вимагають колосального ресурсу та концентрації. У чому твій секрет тайм-менеджменту? Коли ти знаходиш час на творчість?
Секрету як такого немає. На жаль, для концентрації мені потрібна тиша, тому вдень я — мама, а вночі — творча людина.
12. Ти живеш і працюєш у Запоріжжі — місті, яке постійно відчуває на собі війну. Як навколишня реальність впливає на твою творчість? Чи стала робота над темними жанрами своєрідною арт-терапією?
Від початку повномасштабного вторгнення я почала активно малювати і писати, мені потрібно було випускати кудись негативні емоції. Саме творчість допомагає мені знайти внутрішній спокій і абстрагуватися від всього, що відбувається довкола. Згодом я усвідомила, що це саме те, чим я маю займатися і надалі. Я знайшла в цьому себе, зрозуміла що мій хист цінують і я більше ніж мама, дружина, домогосподарка.
13. Що б ти порадила іншим художникам, які хочуть кардинально змінити своє амплуа (наприклад, піти з дитячої ілюстрації у горор чи фентезі), але бояться нерозуміння аудиторії?
Я б порадила не боятися виходити з зони комфорту і ризикувати. Відкривати себе в нових жанрах, покращувати навички і розвиватися. Якщо зʼявилося бажання змінити амплуа, отже ви до цього готові і це станеться рано чи пізно, то чи є сенс втрачати час?
Творчість Крістіни
